Бурхливий розвиток радіотехнічних систем цивільної авіації на початку шістдесятих років, їх усе зростаюча складність, важливість і відповідальність виконуваних функцій і разом з тим недостатня надійність функціонування цих систем стали істотно негативно впливати на головні показники якості роботи цивільної авіації (ЦА) – безпеці і регулярності польотів.
З метою вирішення проблеми підвищення ефективності експлуатації авіаційного РЕО на початку шістдесятого років на радіотехнічному факультеті КІІЦА була створена галузева науково-дослідна лабораторія з цієї науково-технічної проблеми.
Першими науковими керівниками наукових досліджень за цією проблемою в 1961 стали тоді канд. техн. наук, доцент Л. Я. Ільницький (нині заслужений професор НАУ, заслужений діяч науки і техніки України) і доцент В. В. Казімирчак.
Однієї з перших наукових праць у цьому напрямку була розробка методики дослідницької експлуатації радіомаяків системи ближньої навігації РСБН-2Н. Виконані в лабораторії теоретичні й експериментальні дослідження привели до впровадження в практику ЦА розробленої тоді аспірантом В. С. Новіковим нової прогресивної регламентно-календарной системи експлуатації. Широке визнання розроблена система експлуатації документально одержала під час впровадження за наказом Міністра цивільної авіації в 1965 в усіх аеропортах “Регламенту технічного обслуговування радіомаяків “РСБН-2Н”. Розроблені методи і принципи обґрунтування основних нормативних документів одержали подальший розвиток у “Регламенті технічного обслуговування радіомаячних систем посадки» (1967) і в “Регламенті технічного обслуговування радіолокатора ДРЛ-7СМ” (1968).
Високий теоретичний рівень досліджень, їхня практична спрямованість і широке впровадження в практику авіапідприємств дозволили вже в 1965 відповідальному виробнику цих робіт аспіранту В. С. Новікову (нині заслужений професор НАУ, заслужений діяч науки і техніки України) успішно захистити кандидатську дисертацію “Надійність радіоелектронних систем з регульованими параметрами”, чим був відкритий шлях для підготовки власних наукових кадрів на радіотехнічному факультеті КІІЦА.
У цей же час наукові дослідження в лабораторії вели аспірант А. Я. Білецький (нині лауреат Державної премії України, д-р техн. наук, професор, завідувач кафедрою радіоелектроніки), аспірант В. А. Ігнатов (нині заслужений професор НАУ, лауреатДержавної премії, заслужений діяч науки і техніки України). Науковим керівником зазначених робіт був Л. Я. Ільницький.
У цей же період канд. техн. наук доцентом В. К. Качаном були виконані роботи по автоматизації керування приводними радіостанціями.
На подальших шляхах підвищення ефективності експлуатації авіаційних РЕС була обґрунтована прогресивна стратегія експлуатації за фактичним станом експлуатованого устаткування. У рішенні цієї проблеми в лабораторії під керівництвом канд. техн. наук доцента В. В. Червецова і канд. техн. наук доцента В. С. Новікова були розроблені методи і засоби автоматизованого контролю авіаційного РЕО. Зазначені розробки лягли в основі створення промислових систем контролю радіотехнічних засобів посадки традиційного діапазону метрових радіохвиль (ILS), а також мікрохвильової системи посадки (MLS).
У сімдесяті роки перед ЦА гостро встала проблема вдосконалення нормативної бази експлуатації РЕО. Для її успішного рішення в лабораторії був виконаний комплекс робіт з обґрунтування принципів побудови технологічних процесів експлуатації авіаційного РЕО. Результатом цих робіт стало створення основного нормативно-технологічного документа “Наставляння по технічній експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і електрозв’язку в цивільній авіації”(НТЭРТОС ГА-86), що наказом Міністра ЦА був введений до чинності в цивільній авіації (1986).
Науковим керівником і відповідальним виконавцем цієї роботи були д-р техн. наук, професор В. С. Новіков і канд. техн. наук, доцент О. В. Соломенцев (нині д-р техн. наук, професор кафедри авіаційних радіоелектронних комплексів). Була виконана розробка “Правил техніки безпеки при експлуатації об’єктів радіотехнічного забезпечення польотів і електрозв’язку ЦА”, що наказом Міністра (1984) також були введені до чинності у всіх авіапідприємствах області. Відповідальним виконавцем цієї роботи був О. В. Юрченко.
Наукові дослідження з проблем експлуатації авіаційного РЕО стали базою підготовки кваліфікованих наукових кадрів. На основі виконаних НДР, крім зазначених вище, кандидатські дисертації захистили О. В. Соломенцев, Р. Н. Білоконь, О. М. Кузнєцов, М. М. Мітрохін, І. Г. Прокопенко, В. О. Борсоєв, В. Г. Мелкумян, В. Ф. Зорін, В. Бочев (Болгарія), О. В. Зуєв, Мужинга Арманду (Ангола), Хенкельман (Німеччина), Макулуба Елвис (Мозамбік).
В останні роки наукові дослідження за цим науковим напрямком проводилися відповідно до тематики таких НДР:
КНДР №24 ДО-96 “Розробити і систематизувати основні визначення і характеристики в області теорії і практики експлуатації радіотехнічного устаткування аеропортів і повітряних трас”;
НДР №707 ДБ-96 “Дослідження і розробка методів і методик контролю радіотехнічних систем забезпечення польотів”;
НДР №608 ДБ-95 “Розробка й обґрунтування структури технічних характеристик і рекомендацій зі створення комплексної системи експлуатаційних іспитів, контролю і сертифікації РТС”.